Новий підхід до визначення розміру моральної шкоди та цифровий нотаріат — народні депутати продукують зміни

Економiка

Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув доволі різні законопроекти. Один з них має навчити писати проекти законів, а інший — конвертувати сльози в гривні, пише Закон і Бізнес.

(Не)свобода законотворчості

У прокрустове ложе покликаний покласти законотворчість проект «Про правотворчу діяльність» (№5707). Цей продукт колективної творчості багатьох народних депутатів розглядався в

комітеті вже вдруге. І цього разу його головний розробник — перший заступник Голови ВР Руслан Стефанчук — відстоював право на життя своєї ідеї.

Він зазначив, що в законопроекті викладено як семантико-лінгвістичну основу, так і всі питання, які стосуються правотворчої діяльності в Україні. Р.Стефанчук додав, що, безперечно, це не перша така законодавча ініціатива, яка розглядалася в стінах парламенту. Тривалий час були спроби прийняти чи то закон про закони, чи то закон про нормативно-правові акти, чи будь-які інші ітерації даних проектів.

«Мені видається, що підхід, який сьогодні пропонується на розгляд ВР, є більш виправданим, оскільки автори намагалися відійти від того, щоб писати закон про об’єкт, і почали писати закон про комплексну діяльність, яка починається з планування, з внесення, з розробки, з прийняття відповідного нормативно-правового акта і, що важливо, завершується моніторингом, чи досяг той

чи інший нормативно-правовий акт своєї цілі, а якщо ні, то тоді, що ми будемо робити», — прокоментував ініціативу нардеп.

Також Р.Стефанчук не оминув увагою й того, що в розробленні й обговоренні законопроекту брали участь широкі кола. Урахований міжнародний досвід, практика Європейської комісії, окремих держав — членів Європейського Союзу, зокрема балтійських країн, висновки та рекомендації Венеціанської комісії та рекомендації аналітичних матеріалів, що розроблялися незалежними експертами.

Василь Німченко, однак, не погодився з тим, що такий проект закону свідчить про бодай якусь прогресивність. Так, член комітету припустив, що такий проект робить крок вперед, але й два назад. «Ми це проходили за радянських часів. 40 років, у нас було 47 тис. підзаконних актів, які роз’яснювали закони, постанови та все інше».

На це Р.Стефанчук відповів: «Станом на сьогодні

нормативний масив, який існує в Україні, сягає 1040 тис. нормативно-правових актів. Для нормальної правової системи це колапс».

Закинули колеги й питання про численні зауваження Головного науково-експертного управління. Однак останнім часом уже стало традицією не зважати на такі зауваги, тож Р.Стефанчук відповів на це так: «Цей законопроект я теж не взяв по дорозі з дитячого садка, його теж відпрацьовували надзвичайно великі фахівці з тих чи інших питань». Зрештою члени комітету підтримали законопроект.

Настраждатися на мільйон

Наступним на засіданні комітету в порядку першого читання розглядали проект закону «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди)», №3929. За словами одного з авторів законодавчої ініціативи та члена комітету Івана Калаура, проект покликаний сприяти вирішенню спорів, які пов’язані з відшкодуванням моральної шкоди. Адже на сьогодні порядок їх

розгляду в Україні неуніфікований. Так, в одних випадках відшкодування моральної шкоди задовольняється в сумі, наприклад, 1 млн грн., в інших випадках — 5 тис. грн. А все через те, що в країні немає фахівців, які б могли якісно вирішити питання визначення розміру моральної шкоди. Законопроект дозволяє вирішити дане питання не лише в судовому, а й у позасудовому порядку.

Однак на таку презентацію проекту народний депутат Сергій Демченко зазначив, що в подібних питаннях не може бути двох ідентичних випадків. Оскільки моральна шкода сприймається кожним по-різному, як зазначив нардеп, навіть близнюки нестимуть її по-різному. Крім того, член комітету звернув увагу на те, що самим законопроектом не пропонується методика визначення моральної шкоди.

На це І.Калаур зазначив, що у світі на сьогодні існує 5 методик визначення моральної шкоди, однак він уважає недоречним впроваджувати в Україні якусь із

них. Адже на сьогодні ст.23 Цивільного кодексу визначає, в яких випадках виникає потреба відшкодування моральної шкоди. І для кожного із цих випадків будуть розроблятися свої методики.

А нардепу Денису Маслову здалося дивним намагання зменшити ставку судового збору у такій категорії справ. На його думку, якщо людина подає позов з вимогою про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 млн грн., то цілком логічно, що й плата за судовий збір має бути пропорційною таким вимогам. Інакше посипляться зовсім необґрунтовані позови з нереальними позовними вимогами.

Окрему дискусію між народними обранцями викликало значення експертизи, яка, за словами І.Калаура, повинна мати рекомендаційний характер, одначе ніяк не буде зв’язувати суддю в тому, аби винести остаточне рішення у справі. Також, якщо виходити з тексту проекту, стає зрозуміло, що має бути утворена нова професійна асоціація, в яку й увійдуть ті самі експерти, котрі матимуть право

визначати розмір моральної шкоди в даній категорії справ.

Тут у нардепів знову виникла проблема замкненого кола на зразок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів: передбачається, що закон вступить в силу через 3 місяці після його прийняття й асоціацію мають сформувати експерти, але самі ж експерти мають отримати свідоцтво про власну експертність у цій же асоціації. Словом, головне, аби народним депутатам і тут не спало на думку запросити міжнародних експертів…

Водночас керівник департаменту аналітики Верховного Суду Расім Бабанли зазначив, що оцінити моральні страждання за якоюсь математичною формулою доволі складно. Також він звернув увагу на те, що часто у справах про відшкодування моральної шкоди фігурує взагалі не мільйон, а одна гривня і в таких випадках метою позову є лише бажання довести своєму сусіду, що він не правий. Крім того, висновки експертів за новим

законом матимуть надто імперативний характер. Представник Міністерства юстиції ще менш схвально оцінив законопроект і висловив відсутність підтримки з боку міністерства.

Зрештою комітет проголосував за перенесення розгляду цього питання і його більш детального обговорення. Адже, як виявилося, питання моральної шкоди збентежило народних депутатів набагато більше, ніж навіть ґрунтовний законопроект про правотворення.

Рішення нашвидкуруч

Навпаки, без зайвих обговорень у порядку розгляду в першому читанні комітет проголосував за проект закону «Про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України» (№4255).

Також на засіданні розглянули законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання нотаріальної діяльності» (№5644). Його представив колишній

нотаріус і нинішній депутат Ігор Фріс. Проект він назвав комплексною реформою нотаріату. Так, збільшуються певні повноваження нотаріусів у частині цифрових технологій, надається можливість засвідчувати відповідні електронні документи і вводиться система цифрового нотаріату. За даний проект члени комітету також проголосували без жодних питань чи дискусій.

Тож, як показує практика, хоч здається, що цифровізація — це тренд нинішньої епохи, найзапекліші дебати відбуваються через мораль, яка турбувала і Гесіода, і Данте Аліг’єрі, і Вільяма Шекспіра. Щоправда, у комітеті йшлося про мораль, яка закута в матеріальну форму. Таким чином дається взнаки сучасність…

Також